***
Страждаю, болію душею,
Дороги ведуть всі до Бога,
Кропленою кров"ю стезею
Не сила звернути, незмога..
Обставин занадто багато,
Всі збіглися в мить заодно,
Високі до Бога палати,
Тінь,хмари,закрили рядном.
Біль втрати,війна ота люта,
Ще й старість на п"яти ступа,
Душа ланцюгами прикута,
Кипить у котлах вже смола...
Де взяти той дух і надсили,
З якого напитись ковша?..
Вогонь розпікає все тіло,
Воліє в те "вчора" душа.
Вже ясно, що "вчора" не буде,
Сьогодні тримайсь на ногах,
Хоч сірі, холодні дні буднів,
Та краще, ніж хрест у ногах...
***