Чи то навмисно,а чи то вiд скуки,
Чи з завидкiв на наше завзяття
Нас розвели чиiсь негарнi руки...
I хто мiг знать,що то на все життя...
Бо хтось зрадiв,А хтось вважав за гiрше...
Отримали усi -як хто хотiв!
Для себе - ти вважала вибiр iнший,
Для мене - зрада кращих почуттiв.
Тепер,коли позаду стiльки рокiв...
Коли нема у серцi вiдчуття,
Чи варто силити себе робити кроки
Для змареного вiком каяття?
Це просто слабкiсть однiеi митi...
Коли все е - нема чого бажать...
Як польових нема зимою квiтiв,
Чого ж тодi мене за це картать?..