Непросто було відпустить її руки…
Просив про одне лиш в хвилини розлуки:
Дзвони, коли в цім ти відчуєш потребу –
Заради дзвінка це робити не треба.
По подиху в слухальці, знай, зрозумію,
Наскільки в той час буду треба тобі я.
Вгамую ж свої почуття я чи ні –
Відомо це буде, хіба що, мені.
---