Як же багато – свячених вогнем,
Водою, болем, Небом і Землею,
Тих, хто у сказі пересічних тем
Живуть не стільки тілом, як Душею…
Чіткі ознаки смерті і життя
Прописані Любов’ю крізь століття…
В очах незмінно віра, чистота
І намір – не зійти з Дороги Світла…
Рідня по Духу… Праведники мрій…
Розкуті діти Всесвіту і Тиші
Тіла єднають ніжністю обійм,
Вітають сяйво спокою мудріших…
Прекрасні феї і чарівники…
Чаклунська суть, народжена Любов’ю…
Літають в Небі, ходять по Землі,
Живуть Душею, присягають кров’ю…
03.11.2016