Все, як у всіх: закоханість – в любов,
Коротка зустріч і розлука довга,
Стежки сплелися у одну дорогу,
Де ти і я, як всі, як знов і знов.
Не перші ми і не останні ми,
Кому це щастя випало зненацька,
Доросле, з сивиною, не юнацьке,
Як літа промінь в переддень зими.
Все, як у всіх, та не у всіх таке:
Щоб кожен погляд в очі – наче відчай,
Щоб поєднались в одне протиріччя,
Щоб стало щастям все, що нелегке.
Все, як у всіх... Та в кожного – своє...
І в нас своє, окреме, виняткове.
осіннє, але те, що звуть любов'ю,
і дякуємо Богові, що є...