Я – Будда… Я знов серед люду…
Живу на Землі, маю тіло…
Ілюзії, межі, облуди
Тримають мене… Я безсило
Примножую дні і турботи,
Хапаюся за соломинки,
Сплітаю єство у супротив…
Основи забув незборимі…
Я – Будда… Я – Світло у грудях,
Розширене звично назовні…
Зерно, що посіяне в людях,
Сильніше, ніж єдність по крові…
Пригадую… Тихо у серці…
Свідоме причастя до тиші…
Життя має потяг до смерті…
Так, звісно, є прагнення й інші…
Я – Будда… Я знов серед люду…
Я знаю і слабкість і силу…
Іду… Неодмінно відбудусь
Любов’ю, що збудить людину…
20.11.2016