Вдихаю Ліс, як радість чистоти,
Як первозданну тишу Сотворіння…
В тепло буття вбираю дух Землі
І серце відкриваю для прозріння…
Від насолоди краплею тону
У відчуттях долучення до таїнств…
В духмяності зникаю… Мить Земну
Безмежністю освячую… Вітаюсь…
Перемовляюсь з Лісом… Торжество
Життя і смерті, скріплене Любов’ю,
Наповнює, пронизує єство,
Благословляє ніжністю п’янкою…
23.11.2016