Iстина

 
Спливає час неспішно, невмолимо
І тихо падають секунди в небуття.
У турботах, щоденній колотнечі зримо
Згоряє свічкою натруджене життя.

Лиш в спогадах весняні щедрі роки,
Коли вмлівала, жила в радості душа,
Бо силою дзвеніли молодості кроки,
Десь за туманом тліла Вічності межа.

… В житті все має вимір і початок,-
Це істина, що непорушна мов гора.
Нажив, небоже, а чи не нажив ще статок,-
В дорогу зоряну збиратися пора…

                06.11.2016 р.