всі, хто переховув ночами тих, за ким приходили убивці,
втомлено пішли за молочаєм – хто зна, чом в раю їм не сидиться.
всі, хто переконував: “не треба! хата скраю краще домовини!” –
зводять огороди попід небом, паски випікають і донині.
всі, хто перехоплював найпершим кулі, що летіли в тих, хто поруч,
просять милосердя у депешах, щоб живі приходили на поміч.
всі – хто віддавав чужі накази і приймав у руки автомати –
плачуть над поверненням прокази, молять не стріляти, не стріляти.
всі, хто все віддав за Україну, хочуть одного – не бачить більше,
як її ведуть до домовини пишномовні, щиросерді й інші.