Ми дуже, дуже різні…
Ми надзвичайно дивні…
І кожен має вади й помилки…
Проходимо крізь тризни,
Сум’яття й божевільні –
Складаємо екзамени земні…
Ми – суміш плоті й крові…
Ми дуже, дуже схожі…
І кожен, звісно, – Богове дитя…
Ми прагнемо Любові,
Шукаємо дороги,
Трактуємо то так, то сяк Творця…
Ми сплетені у коло…
Ми всі – одне суцільне,
Проросле від єдиного зерна…
І кожен голос-соло
Вкладаємо у спільне
Звучання, відбуваючись життям…
06.12.2016