Сьогодні в велике місто, прийшла зима,
Й ніжним серпанком огорнулася земля,
Похмурі дерева, снігом притрусились,
Бо сніжинки в свій танок пустились.
А одна із казкових танцівниць,
Спустившись до моїх очиць,
Неначе завмерла в невагомості,
Щоб я запамятала всі її проблиски.
Те диво-сяйво красуні сніжинки,
Було таке трепетне й чисте,
Що коли вона впала до землі,
Рясні слози мене пройняли.
Бо ж загубилась красуня,
Серед тисячі свої сестер,
І ніхто не бачить її тепер,
Лише вітер чує якесь відлуння.
/09.12.16.р./