Слова, що витканi з душi
I закарбованi на серцi,
Скорiш на волю вiдпусти,
Адже вони такi вiдвертi
Слова, що витканi з душi,
Зiгрiють щирiстю зимою,
Нема своїх, нема чужих -
Ми всі із сутністю одною.
Слова, що виткані з душі
І ллються піснею у небо,
Ми називаємо вірші,
Для когось - подиху потреба,
Для когось - генія талант,
Для когось може й неважливо.
Та добре слово - діамант,
Поєзія є справжне диво! -
Насправді виткана з душі
І виплекана з крові серця,
І здатна нас перенести
У вічність, бо вона безсмертна!