***

Марина Юневич
Коли останній крок до божевілля
чи зможеш ти покинути мене?
Чи зможеш ти послати те коріння,
закрити те в собі "чуже"?

Коли ти поруч милий друже,
Чи розумієш, що я є?
З чого той зроблений прохожий?
Чому весь час мені так зле?

Ти відповіді не підкинеш.
Це не монета з моїх сліз.
Тобі лиш лікар, той негожий.
Що заблукав...колись...