Ліси,ліси мої реліктові,
Ви вже зникаєте з лиця землі.
Стояли гордо, сонцем зіткані,
Cлони могли сховатися в траві!
Дуби,модрини,граби й тиси-
Неначе із казок богатирі,
Верхівки ваші-гострі списи,
тягнулися до зір вгорі!
Та дивляться тепер вони так сумно,
А слів нема.І туга через край.
Лісів так мало.Люди,ви безумні?!
Вмирає ліс .Він падає...Прощай...
Я плачу,сліз не витираючи,
Як боляче,затерпла вся душа!
Гей,люди!Із вогнем ви граєтесь,
Смерть вигляда з-під кожного корча!
Чернечий ліс уже нас не пригорне...
Як врятувати вас ,мої ліси?
Це чорні справи роблять люди чорні
Бо гроші там...і що їм до краси?
Перевод Светланы Груздевой:
Плачь о лесах моих реликтовых,
Исчезнувших с лица земли…
Стояли гордо, солнцем вытканы,
Все в травах спрятаться могли.
Дубов, модринов*, тисов кроны –
Из сказок те богатыри.
Вершин острейших чудо-копья
Тянулись к звёздам до зари.
Теперь глядят они так грустно,
Слов нет, тоска бьёт через край.
Лесов так мало… Мир безумен!
Лес умирает. Пал… Прощай…
Я плачу нынче, слёз не вытирая…
Как больно…не утешите меня…
Всерьёз с огнём.увы.не поиграешь
Но смерть глядит со спиленного пня.
Чернечый** лес…не прорастут в нём зёрна.
Как защитить вас, милые места?
Творят дела такие люди в чёрном,
Ища барыш…и что им красота?!..
* порода деревьев
**Название леса под Киевом