Марсель. На дворі друга ночі
Дитина спати вже не хоче
Їй би побігати пожити
й мене з собою в двір жене.
Пробігли ми крізь центр міста
Ось флігель, козирок, баріста
прозора сукня із батісту
і коротесеньке каре.
Листок ванілі, сир, лате
ми сидимо удвох в кафе
зморщений носик, гіпюрова хустка
нутелла, карамель, гофре.
Якби ти просто, знала те
як сильно, я люблю Тебе.
УП