Їдь, равлику, на спині черепахи;
Чим далі в ліс - дивніші лісники,
І відчуття незайманого жаху
Не дасть себе поплутати ні з ким.
Шкідник Едему, вартовий потопу
Все архівує в гуркіт хибнохвиль -
І дотеперь, і сто життів по тому -
Єдина мушля, каземат живий.
Смугасті ери фірну* назбирали,
Чим далі в небо, тим дивніший звір -
Росте слимак у вапняній спіралі
І тягне очі з обрію до зір.
*фірн - кількарчний сніг, що утворюється в горах за сніговою межею.