Знаємо, що владу вибирають,
Хоч частіш
на голову свою…
Вибрані коней не запрягають,
Тільки долю дякують свою.
І за те, що та їм посміхнулась,
Ось
тепер для себе поживе…
Бо до них фортуна повернулась,
Та народ схопила за живе…
Кучер п'яний, хлопець кучерявий,
Взяв у
свої руки батога,
Та
веде побільше у темряві,
Хоч
навкруг розсіялась журба.
Та при тому ж п'яний наш візниця,
Знаємо куди він завезе…
Та за ним хоч плаче і в’язниця,
Він втече, йому знай повезе…
Колись хлопці карих запрягали,
Не спішили у своїм житті,
Працювали і відпочивали,
Вірили про щастя в
Майбутті…
Ось тепер застрягли у болоті,
Скільки хурманів тих не міняй,
Мабуть треба вірити голоті,
Осі її бери та вибирай…
Автор
Геннадій Сівак.
22
грудня 2016 року.