Дощ, зітканий з мелодій і прощань,
На склі авто тоненькими рисками
Закреслює осінній день. На жаль
Розлука ходить назирці за нами.
Дірчасте небо. Плюскотить вода
І вимиту бруківку обіймає.
На місто сходить сутінь, як орда.
Спішать містяни і дзвенять трамваї.
Вечірній Львів з дощу і суєти...
Хоч зміняться події, пори, дати,
Мені близький твій дощовий мотив,
І я до тебе буду приїжджати.
жовтень-грудень 2016 р.