Торкаєшся мене – я завмираю
в передчуттi тепла твоїх долонь
у лихоманцi. Наче гра вогонь
в моєму тiлi… Та я не згораю.
Покiрно припадаю до плеча
i трепiт твого тiла вiдчуваю…
Я знаю – любиш ти… Тебе кохаю
за тую мить, коли тремтить свiча,
За тую мить, коли тобi спiваю,
скрипалю мiй, (яка щаслива мить),
о, як смичок в твоїй руцi тремтить,
коли душа моя летить до раю.
… Не вiд вогню – вiд дотикiв згораю
без каяття, як грiшна, без жалю,
о, як оту щасливу мить люблю,
коли на грудях в тебе завмираю…
.
ЛIРИКА З ПРИСМАКОМ ПОРОХУ,2016-2020 рр.