«СКАЗКА О ЗОЛОТОМ ПЕТУШКЕ»
(стих 5 – из серии 1-7)
Александр Сергеевич Пушкин (1799-1837 г.)
Перевод на украинский язык: Николай Сысойлов
===================================== Александр Сергеевич Пушкин
===================================== 5-7. СКАЗКА О ЗОЛОТОМ ПЕТУШКЕ
===================================== (стих 5 – из серии 1-7)
===================================== Наконец и в путь обратный
===================================== Со своею силой ратной
===================================== И с девицей молодой
===================================== Царь отправился домой.
===================================== Перед ним молва бежала,
===================================== Быль и небыль разглашала.
===================================== Под столицей, близ ворот
===================================== С шумом встретил их народ, —
===================================== Все бегут за колесницей,
===================================== За Дадоном и царицей;
===================================== Всех приветствует Дадон...
===================================== Вдруг в толпе увидел он:
===================================== В сарачинской шапке белой,
===================================== Весь как лебедь поседелый,
===================================== Старый друг его, скопец.
===================================== «А, здорово, мой отец, —
===================================== Молвил царь ему, — что скажешь?
===================================== Подь поближе. Что прикажешь?»
===================================== — «Царь! — ответствует мудрец, —
===================================== Разочтемся наконец.
===================================== Помнишь? за мою услугу
===================================== Обещался мне, как другу,
===================================== Волю первую мою
===================================== Ты исполнить, как свою.
===================================== Подари ж ты мне девицу,
===================================== Шамаханскую царицу».
-------------------------------
5-7. КАЗКА ПРО ЗОЛОТОГО ПІВНИКА
-----------------------------------
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)
Вірш 5 – із серії 1-7
***
Ось, нарешті, й шлях додому,
Як же радісно Дадону:
З ним дівиця молода.
Знав би – слідом йде біда..
Перед ним – чутки' скакали,
Небилиці розпускали.
Близь столиці, там де грот,
З шумом стрітив їх народ.
Бачать всі – ось колісниця,
Цар Дадон, а з ним цариця:
Всіх вітає цар Дадон..
Раптом – знову ніби сон:
В сарачи'нській шапці білій,
Весь як лебідь посивілий,
Давній друг його, скопець.
«А-а, вітаю, мій отець, –
Мовив цар йому, – що скажеш?
Йди поближче. Що накажеш?»
— «Цар! – всміхається мудрець, –
Розрахуймось – і кінець.
Пам'ятаєш? За услугу
Обіцяв мені як другу
Волю першу ти мою
Вмить здійснити, як свою.
Подари ж мені дівицю –
Шамаханську цю царицю».
***
Николай Сысойлов,
30-31.12.2016
============
С ударениями
-------------------------------
5-7. КА'ЗКА ПРО ЗОЛОТО'ГО ПІ'ВНИКА
-----------------------------------
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)
Вірш 5 – із серії 1-7
***
Ось, наре'шті, й шлях додо'му,
Як же ра'дісно Дадо'ну:
З ним діви'ця молода'.
Знав би – слі'дом йде біда'..
Пе'ред ним – чутки' скака'ли,
Небили'ці розпуска'ли.
Близь столи'ці, там де грот,
З шу'мом стрі'тив їх наро'д.
Ба'чать всі – ось колісни'ця,
Цар Дадо'н, а з ним цари'ця:
Всіх віта'є цар Дадо'н..
Ра'птом – зно'ву ні'би сон:
В сарачи'нській ша'пці бі'лій,
Весь як ле'бідь посиві'лий,
Да'вній друг його', скопе'ць.
«А-а, віта'ю, мій оте'ць, –
Мо'вив цар йому', – що ска'жеш?
Йди побли'жче. Що нака'жеш?»
— «Цар! – всміха'ється мудре'ць, –
Розраху'ймось – і кіне'ць.
Пам’ята'єш? За услу'гу
Обіця'в мені' як дру'гу
Во'лю пе'ршу ти мою'
Вмить здійсни'ти, як свою'.
Подари' ж мені' діви'цю –
Шамаха'нську цю цари'цю».
***
Николай Сысойлов,
30-31.12.2016