Обліпили кущі горобці
І співали мені в Трускавці.
Не за хліб, не за зернятко – ні,
Просто так наспівали мені.
Може, то викликали весну,
Чи тепло – хоч на мить, на одну.
Я їх слухав і слухать хотів –
Горобців безкорисливий спів.
Я пішов, і замовкли вони –
Січень з лютим іще до весни.
Через мить я із хлібом прийшов –
Та уже горобців не знайшов.
Я той хліб накришив під кущі –
Може, хтось повернеться вночі.
Та душа неспокійна моя –
Чи такий безкорисливий я...