Вкрилась листячком смерека,
Прилетiв до нас лелека
I казала донi мати, -
Будеш, дiвка, щастя мати.
Посмiхнулась донi ненька. -
Буде щастя повна жменька!
Навеснi цвiла калина,
Закохалася дiвчина.
Як скрипаль мистецьки грає,
Навiть серце завмирає
I мелодiю чудову
Ладна слухать знов i знову.
У гаю бiля струмочку
Вишива йому сорочку:
Цей блакитний колiр свiжий,
Як її дiвоча нiжнiсть,
Цей, як макiв цвiт, чудовий -
Буде квiткою любовi,
А зелений, наче листя,
Це надiї колiр чистий.
Не чекало серце тугу,
А скрипаль цiлує другу...
Осiнь вбралась, як на свято
I пiшли свати по хатам.
Боже, дай серденьку сили.-
Кличе другу замiж милий.
Лебедине впало пiр’я,
Грає скрипка на весiллi,
А слова, болюча рана:
Повна жменя щастя, мама...
*******
(лелека -аист, жменька - горсть, ненька - мама, гай - роща,
Струмочок - родничок, туга - тоска, весiлля - свадьба).