ХРЕЩАТИК (Юрій Рибчинський, http://ribchinskiy.com/images/stories/book/bezsonnya.pdf)
Каштани, каштани, каштани,
Софії і Лаври хрести.
Кияни, кияни, кияни,
Ви сестри мої і брати.
Я з вами в дощі й снігопади
У черзі за щастям стою,
І лаю по-київськи владу,
Й горілку по-київськи п'ю.
Я і друзів розумів,
І ворогів умів прощати,
Бо хрещений батько мій –
То Хрещатик, то Хрещатик.
«Спасибі» кажу своїй долі,
Що в чорній пустелі ночей
Я сотні разів божеволів
Від ваших, киянки, очей.
Киянки, киянки, киянки,
Веселі, сумні, гомінкі, –
Найкращі у світі коханки,
Найкращі у світі жінки.
Я і друзів розумів,
І ворогів умів прощати,
Бо хрещений батько мій –
То Хрещатик, то Хрещатик.
Вам скажуть, що я в Амстердамі,
Що Київ зміняв на Москву, –
Не вірте, панове! Я з вами
За київським часом живу.
І де б я не був за кордоном,
Я знав, що завжди повернусь
Додому, додому, додому –
В святу мою Київську Русь
КРЕЩАТИК (вольный перевод П.Голубкова)
Каштаны, каштаны, каштаны,
Софии и Лавры кресты.
Мои земляки, киевляне,
Я с Вами со всеми на «ты».
И с вами в дожди, в снегопады
За счастьем я в пробках стою,
Ругаю по-киевски «владу»,
И водку по-киевски пью.
И друзей я понимал,
Да и врагов умел прощать я,
Ведь отцом мне крестным стал -
Ты, Крещатик, мой Крещатик.
Судьбу и за то восхваляю,
Что в черной пустыне ночей
Сходил сотни раз сам с ума я
От всех киевлянок очей.
Звучат киевлянки в эфире,
ГрустнЫ, веселЫ, и шумнЫ …
Нет лучше любовницы в мире,
Нет в мире прекрасней жены.
И друзей я понимал,
Да и врагов умел прощать я,
Ведь отцом мне крестным стал -
Ты, Крещатик, мой Крещатик.
Вам скажут, что я в Амстердаме,
Что Киев сменял на Москву, -
Не верьте, ребята! Я с вами
По времени Кия живу.
И где б ни был я за границей,
Я знал, что всегда возвращусь
Домой, как у нас говорится -
В крещеную «Киевской» Русь.
И друзей я понимал,
Да и врагов умел прощать я,
Ведь отцом мне крестным стал -
Ты, Крещатик, мой Крещатик.