Васыль Симоненко «Есть в любви и рутина и праздник…»
(перевод Владимира Туленко)
Есть в любви и рутина и праздник.
Будней больше, чем радостей – жаль.
Будет выглядеть так несуразно
Жизнь - из розовых маний вуаль.
И с тобою путь будет труден,
Посещать будет часто грусть.
Путь звезда освещать не будет,
Будь, как будет, - скажу. И пусть!
Я уверен, что нам ни разу
В дни сомнений, в нелёгкий час,
Боль от горькой обидной фразы
Не закроет солнце от нас.
Ведь тебя и меня осудила
Не обида, не гнев – любовь.
В душе щедро она бы светила,
Возрождала нас вновь и вновь.
Отторгать от себя не буду,
Дай тебя и ласкать и любить.
Ненаглядная, злюка, о чудо!
Без тебя – не могу прожить!
*****
Василь Симоненко «Є в коханні і будні, і свята…»
Є в коханні і будні, і свята,
Є у ньому і радість, і жаль,
Бо не можна життя заховати
За рожевих ілюзій вуаль.
Із тобою було б нам гірко,
Обіймав би нас часто сум,
І, бувало б, темніла зірка
У тумані тривожних дум.
Але певен, що жодного разу
У вагання і сумнівів час
Дріб’язкові хмарки образи
Не закрили б сонце від нас.
Бо тебе і мене б судила
Не образа, не гнів — любов.
В душі щедро вона б світила,
Оновляла їх знов і знов.
У мою б увірвалася мову,
Щоб сказати в тривожну мить:
— Ненаглядна, злюща, чудо
Я без тебе не можу жить!