Десь голосно стріляють кулемети.
До когось в серце вже пробрався страх.
На звук ніби падуть комети,
та не у всіх тверезість в головах.
Через таких людей немає щастя.
бо їх завдання внести в наші всі життя
кайдани, що вдягають на зап'ястя.
При цьому не відчути жаги каяття.
Вулиці, міста, області, регіони -
все це створили держави на те,
щоб розділити людей по кордонах.
Як на відносини вплине це все?
Війна ніколи не відкриє двері.
Вона їх виб'є навскрізь власною ногою.
Тоді летітимуть мов пір'я, офісні папери
і щастя не побачим ми з тобою.
Ти подивись сам_ на мапу!
Що ж зі світом сталось?
Він став подібний автомату!
Усе саме так склалось?
І весь цей кипяток із крові,
що розпалив вогонь війни -
приносить людям більше болю.
Та винні тут лише самі вони.