Існують спогади чудові. І не дуже.
Спливають ті, що полишають слід завжди.
Не поруч ти. А все ж зі мною, любий друже.
В куточку серця, зимним вечором, зажди.
Світи мені, маленький вогник потаємний.
Тебе благаю, - не зникай з моїх думок!
Твій голос досі чую, лагідний, приємний.
Шепоче в снах, неначе зоряний струмок.
Ось за вікном повільно падають сніжини,
В казкове срібло всі дерева вбрала ніч.
Вже не знайти в минуле жодної стежини.
І не побачитись з тобою віч-на-віч.
Зимовий час іде неспинною ходою.
Ховає спогади в засніжені ліси.
А ти у пам`яті лишилась молодою,
Моя снігуронька чарівної краси…
10.01.2017 р.
Фото з Ін-ту.