Бар

Роман Иней
Тишина, солодкий присмак кави
Із гіркотою на вустах
Сидиш ти у ледь видних залах
Сидиш сидиш сама

І тільки хрип старого саксофона
Такий гучний зі всіх
Тебе нараз перекриває втома
Береш пальто , ідеш надвір

Уже виходячи зі залу швидко
Ти обернулася назад
Поглянула на столик мій поникло
Лиш погляд кинула, пішла



Я далі пив чудовий бренді
На тебе глянув і забув
Та ти відчула щось інакше
Неначе знала, мов табу


Я також знав, чи здогадався
Не просто так ти тут була
Ти вирішила подивитись
Куди ходжу, буваю я


Ну що ж , побачила розчарувалась
А мені байдуже , я п'ю
Я просто вирішив розслабитись
Це ти розбила вазу мук


Якщо надіялась ти на кохання
Ти помилилась , вибачай
Я вільний вовк, і звик прощатись
І ти навіки прощавай.