Веселий світ махнув на нас рукою –
Не стало світла, згасли маяки…
А все ж були щасливі ми з тобою,
Коли в одне спліталися думки.
Фарбує осінь в безнадію обрій
І виселяє з пам’яті весну…
А був же в нас, був спільний кровообіг
Й ми відкидали тінь на двох одну.
У пустоті твою шукаю руку
І п’ю густий, як молоко, туман…
Лишився не підписаним до друку
Наш несанкціонований роман.