Николи вже не буде разом,
Що кров`ю залите багряной.
Все розірвалося відразу,
Мов постріл в тиші грянув.
Мов постріл грянула та зрада
Фашисти знаву рвуть Донбас.
А київська злочинна влада
Вбиває все живе, вбиває нас.
І знову мій шахтарскій край,
Як в ті далекі злі години.
Страждає від болючих ран
Нема тут місця для людини.
Вмирають діти в дітсадочках
Від пострілів українських гармат!
То син матусин, люба дочка,
Ніколи не оговтатись від втарт!
Але настане, вірю, кращій час,
Коли у повний зріст востануть люди!
Навколо тиша запанує водночас
Ми переможим вас, українські іуди!