Есенин

Сашко Блокчук
Так! Я вирішив все остаточно.
Я залишив свій батьківський край.
Навіть шлях не поверне молочний
Мене знову в полишений рай.

Поросла бур'яном моя хата,
Пес Бровко мій старенький здох.
Аж у Києві десь помирати
Загадав мені долю Бог.

Я люблю це місто каштанове,
Хоч подекуди тут негаразд.
Народився в нім дух майдановий,
Що боротися кликав нас.

Та коли в небі світить місяць
Так, що й дідько навряд чи чув!
Я іду, як старий гульвіса,
Злим провулком в знайому корчму.

Дикий регіт в тім лігві бридкім,
І до ранку всю ніч від душі
З волоцюгами п'ю я горілку
І повіям читаю вірші.

Серце б'ється покинуте натще
І танцює ось вже гопака.
Я такий як і ви ледащо.
В мене доля пропаща така.

Поросла бур'яном моя хата,
Пес Бровко мій старенький здох.
Аж у Києві десь помирати
Загадав мені долю Бог.