Лина Костенко «Я утром голос горлицы люблю …»
(перевод Владимира Туленко)
Я утром голос горлицы люблю
Скрипучий тормоз первого трамвая
Я забываю, вовсе забываю.
Я утром голос горлицы люблю
Быть может, показалось это мне,
Тот несказанный камертон природы,
Где зори ясные, где тихо плещут воды.
Я утром голос горлицы люблю.
Соскучилась за дивным вскриком слова,
Народа моего венец терновый.
Стеклом холодным лоб я опалю,
Я утром голос горлицы люблю.
*****
Ліна Костенко « вранці голос горлиці люблю …»
Я вранці голос горлиці люблю.
Скрипучі гальма першого трамваю
я забуваю, зовсім забуваю.
Я вранці голос горлиці люблю.
Чи, може, це ввижається мені
той несказанний камертон природи,
де зорі ясні і де тихі води? —
Я вранці голос горлиці люблю!
Я скучила за дивним зойком слова.
Мого народу гілочка тернова.
Гарячий лоб до шибки притулю.
Я вранці голос горлиці люблю