Допоки стужа й заметіль лякають всіх і всюди,
А світлий день з'їдає жадібна холодна тьма,
Так сильно взимку мріють закохатись люди,
Блукаючи по льоду в пошуках взаємного тепла.
Бо ж хочуть всі в обійми кутатись, не в куртки
І щоб палкі цілунки розтопили вічний сніг навкруг.
Та все ж біжим ми далі, сховані в пухові обладунки,
Оберігаючи крихкі серця під сотнями кольчуг.