Думи, думи...

Ирина Боговина
     ***
Думи, мої думи,
Темними ночами
Стали, як той привид,
Як мерці рядами...

Чорні хмари-круки,
Віхола степами,
Синій сніг на скроні,
На рядки з віршами.

Думи, мої думи,
Як в степу отара,
Очі-донця суму,
Тінь біди- примара...

Збулася б вас, думи,
То лихий товар-
Вдосталь у всіх суму,
Вдосталь війн і чвар...

Скрізь біда дворами,
Повні вікна суму,
Що ж робити з вами,
Думи, мої думи?..

Думи, мої думи,
Згадки невеселі,
Розбрелись по хаті,
По куткам оселі...

     ***