Наливаю амаретто в памаранчеву горілку
додаю зернятка кави, кардамону і кориці
Томик Рільке: на форзаці павучечок примостився
Ти вся в чорнім і червонім
появилася неждано
Блискавиці крешуть громом,
шпиці в диск перетворились
Розкрутилось невблаганно
дике Колесо Сансари
Ти куди, напівлюдино-напівянголе подівся,
З ким ночуєш, з ким п'єш каву
і кому диктуєш вірші?
Я тут в Homo заховався, з його тілом поріднився
Оковиту п'ю, кохаюсь, не п'янію,
але щось зі мною сталось.
Закохався в цю планету,
в світ вар'ятський,
в його Жінку...
Вже не знаю що робити:
повернутись чи лишитись
Що тут скажеш, Старший Брате?
Знов мовчання Ботхісатви?