Місто всміхається, місто лякає, місто не спить…
В цьому звичайному місті година, як мить…
В цьому знайомому місті у кожнім вікні
Люди веселі, люди байдужі… та люди сумні…
В цьому холодному місті гостює зима…
В цьому безмежному болю ти знову сама…
Вже не чекаєш на диво, не віриш, аж ось…
Врешті стає неважливим усе, що збулось…
Іноді навіть здається, до щастя лиш крок…
Іноді хочеться взяти в минуле квиток…
Тільки його не змінити… буденності смак
Знову дає зрозуміти, що так… і не так…
В цьому звичайному місті, де мруть почуття,
Зовсім не складно прожити звичайне життя…
Тільки ніяк не можливо … себе віднайти…
В цьому великому місті… мізерна лиш ти…