Круки криком сiють тугу

Катерина Жебровська
Круки криком сіють тугу,
В серце вкраплюють отруту…
Круки крають небокраї,
Болем в серці промовляють…

Марять хмари над землею…
Серце знає щем-пустелю…
Закривають хмари просинь…
Про Любов сердечко просить…

Між землею й небом – вітер…
Серце мріями зігріте…
Вітер дме, з думками грає,
З серця в серце шлях сплітає…

Круки криком сіють тугу…
Оминає серце згубу…
Вітер круків розганяє…
Серце про Любов співає…

26.01.2017