Знайомий почерк

Маргарита Олейник-Локай
Знайомий почерк. Тіні на стіні.
Зізнання, біль, полегшення – запізно.
Всього три слова. Логіка залізна.
Залізна воля. Лиш вірші сумні.

Ну що тут вдієш, як вірші сумні?
Не підробити душу. Все так просто.
Всього три слова, крапка і апостроф,
А може, кома? Не збагнуть мені.

Знайомий почерк, ніби дотик вуст.
Всього три слова, ніби дотик болю.
Щасти. Бувай. Не нарікай на долю.
Всього три слова: «Я не повернусь»…

21.03.2007