Обійми мене теплим вітром,
Зацілуй солодким дощем.
Там, під зоряним небом літнім,
Ми у трави високі впадем.
У твоїх руках проросту,
Я від щастя вже п’яна- п’яна!
Переживши хвилину таку,
Не боюсь нічого, коханий...
Але це лиш солодкі мрії,
Адже я - не твоя, ти- не мій...
Десь далеко в чужій квартирі,
Ти цілуєш руки чужі.
Ти даруєш їй радість, квіти...
Я стою. Миготять роки.
Так, кохаю. Що з цим робити?
Як мені від себе втекти?
---