Виплинь, виплинь

Свэтка Лабуда
Загубила свою пір'їнку,
Бігла, бігла і загубила,
Задивилась на зірку в небі,
Доторкнулась до сон-травиці,
І заплющилась ледве-ледве,
А пір'їнка вже у криниці,
Там глибока вода і темна,
Навіть зірка тремтить і тоне,
Мабуть бігла я все даремно,
У криниці не плине човен,
Виплинь, виплинь, моя пір'їнко -
Шепотіла б, намисто душить,
То неначе свою дитинку
Загубила в шалену стужу…
Виплинь, виплинь, моя пір'їнко…