Не варто питати долю

Маричка Мрийныця
Не варто питати долю
Чия на те була воля
І правда була чия...
Чому не разом завчасно?
Бо в те, що кохання згасло
Наврядчи повірю я...

Я так чекаю на тебе
Де осінню дихає небо
І кава зранку смачна...
Де вечір у мріях тане,
Торкається ніжно вустами
І  лагідно так обійма...

Тепер мені не важливо
Образи вже змила злива
Кохання не змінить час
Відчуваю, що теж сумуєш
І потайки знов малюєш
Щасливі сюжети про нас...

Я так чекаю на тебе
Де осінню дихає небо
І кава зранку смачна...
Де вечір у мріях тане,
Торкається ніжно вустами
І  лагідно так обійма...