***

Людмила Петрук
Земля трясеться під ногами,-
Ось-ось розверзиться вона,-
Все зло чужинців поховає,
А з ними й чорні їх діла…

Щоб грузний чобіт не топтався
По нашій матенькі-землі,
Щоб ворог вже й не прокидався
Від сонму смерті у пітьмі…

Нехай відчують стогін пекла
Там, десь далеко, в глибині…
І не повернуться на землю
Ні їх дочки, ні їх сини...