с украинского
Вертепная проходит драма
все девять Дантовых кругов,
сам Ирод лучше не сыграл бы
Тут Вельзевул сбежать готов
со сцены.
Тут шальное солнце
летит, как с плахи голова
велеречивая. И сходится
у места лобного Москва.
Молчит в крови народной плошадь.
Империя, как ночь молчит.
Напрасно месяц скрыться хочет,
сыч ошарашено кричит.
Идёт парадом поруганье.
Взлетает нож над кровью плах.
пылает ужас, но в закланье
молчит безумно тихий плац.
Упёрлись взгляды ошалело,
нож режет ночь и режет крик.
Разнявши голову и тело,
кат, красный выхватив язык
рукою левою, а в правой
зажав косматую главу
народу выставил забаву –
пусть смотрит сверху на Москву!
И окровавленный топор
сквозь строй людишек ошалевших
он мечет в чёрный коридор,
в толпу раздавшуюся спешно.
Летит топор к стенам собора,
в полёте перебив крыло
ночному филину. И споро
глазами ведьмы потекло
средь нащетиненных багнетов
вздыханье – бульк – как в омут труп –
круги качнулись онемело...
И лишь метель мела вокруг
белоголовая... Кремля
зубцы щетинились стенные,
сны проносились… И под Киевом
глухая горбилась земля.
Оригинал
Віками йде вертепна драма
у дев’ять Дантових картин,
сам Ірод краще не заграв би,
тут Вельзевул покине кін,
не витерпить.
Червоне сонце
летить, як з плахи голова
велеречива. Мовчки сходиться
до місця лобного Москва.
Мовчить червона з крові площа.
Імперія, мов ніч, мовчить.
Сховатись марно місяць хоче,
сич ошелешено кричить.
Немов парад, іде наруга.
Ніж падає у темінь плах.
Палає плач. Волають руки
в несамовито тихий плац.
Уперлись погляди, як клиння,
ніж ріже ніч і ріже крик.
і ката піднімає ліва
рука, як полум’я язик,
а права — голову відтяту,
і пара плаває очей
в очницях розіп’ятих ката.
І через голови і через
криваву площу — у собор
Блаженного верга скажений
сокиру. Чорний коридор
ударився об навіжене
мовчання. Перебив крило
нічного пугача. Жовтавим
відьомським оком потекло
поміж багнетами наставленими
зітхання. Гульк — як в нафту труп —
побігли кола і затихло.
Занімувало все навкруг.
Лиш билася об браму віхола
білоголова. Об Кремля
шпичасті зазубні. Мулькі
сни сновигали. І під Києвом
оглохла горбилась земля.