Ніяк до ранку не засну
До нас покликали війну
Пихаті панні, та пани
На наші хати, та лани.
Війна гримить і не вщуха
І на любов не надиха
І ніде істині зрости
Бо з глузду з'їхали світи
На глузд завжди є дефіціт
Поки панує пройдисвіт
На землю линула пітьма
І навіть променю нема.
Як ми дістались ціх часів
Де гуманізм, де прогресів
І як ви кажете свята
Де віра в Сущого Христа?
Давно ним сказано - не вбий
Сердечно ближнього люби
Невже Голгофа задарма
І більше виходу нема.
Не може бути - вихід є
Невже це світ не визнає
Вже й вік новенький промина
І в двір наш вдерлася весна.