Звязки м ж нами

Надежда Рубан
  Звязки  між  нами.

Лютий  відвідала  відлига,
Зима  з  весною  посварилась,
І  тріснула  на  річці  крига,
Зима  у  річку  провалилась.

Померли  люті  вже  морози,
Поклали  посаг  на  терези,
Весна  вже  проливає  сльози,
Смарагдом  чистим  із  берези.

Березень  вже  бє  у  дзвони,
І  зеленню  вкрива  долини,
Весну  ніяк  не  заборониш,
І  плинність  часу  щохвилини.

Весна  найкраща  пора  року,
Нам  телеграми  вже  прислала,
В  гаю , у    полі,   і  у  парку,
Жайворонком  заспівала.

Весна  так  любить  дарувати,
Усе , що  в  неї  ти  попросиш ,
Воскресла    вся  природа- Мати,
Нові  надії  нам  приносить.

В  рослинок  вже  прозріли  очі,
Загомоніли  пелюстками,
Вітер  шепоче ,  щось  пророче,
В  лісі   гуляє  між  листками.

Дорога  долі  круто  вється,
І  простягає  нам  долоні,
Поїзд  життя  так  швидко  мчиться,
Літо  чекає  на  пероні.

Я  зовсім  трохи  застудилась,
Заморосила  в  скронях  просинь,
Я  на  свій  поїзд  запізнилась,
Незчулася , як  прийшла  осінь.

Всі  пори  року    й  плинність  часу,
Здаються  часом  дуже  дивні,
Природа,  Бог  і  люди – разом,
Звязки  між  нами - не  розривні.


Автор; Н.П.Рубан.