Звязки між нами.
Лютий відвідала відлига,
Зима з весною посварилась,
І тріснула на річці крига,
Зима у річку провалилась.
Померли люті вже морози,
Поклали посаг на терези,
Весна вже проливає сльози,
Смарагдом чистим із берези.
Березень вже бє у дзвони,
І зеленню вкрива долини,
Весну ніяк не заборониш,
І плинність часу щохвилини.
Весна найкраща пора року,
Нам телеграми вже прислала,
В гаю , у полі, і у парку,
Жайворонком заспівала.
Весна так любить дарувати,
Усе , що в неї ти попросиш ,
Воскресла вся природа- Мати,
Нові надії нам приносить.
В рослинок вже прозріли очі,
Загомоніли пелюстками,
Вітер шепоче , щось пророче,
В лісі гуляє між листками.
Дорога долі круто вється,
І простягає нам долоні,
Поїзд життя так швидко мчиться,
Літо чекає на пероні.
Я зовсім трохи застудилась,
Заморосила в скронях просинь,
Я на свій поїзд запізнилась,
Незчулася , як прийшла осінь.
Всі пори року й плинність часу,
Здаються часом дуже дивні,
Природа, Бог і люди – разом,
Звязки між нами - не розривні.
Автор; Н.П.Рубан.