Без тебе

  Без  тебе.

Без  тебе  поблікло  небо
І  сонце  за  обрій  впало,
Поверніть  мені  літо  хто – небудь,
Я  вимагаю  зухвало.

Без  тебе  холодні  роси,
У  сірім  тумані  ранки ,
Тебе  виглядаю  я  досі,
Привідкривши  трохи  фіранки.

Без  тебе  стерня  пожовтіла
Мороз  вже  ліг  на  отаву,
Осінь  листям  мені  шепотіла
Кохання  сонату  серпневу.

Без  тебе  заплакало  небо,
В  цю  осінь  пізню , сльотаву,
Я  прошу  долю ,  нетреба,
Чинити  зі  мною  розправу.

Тебе  я  буду  чекати,
На  веранді  жовтневої  ночі,
Мрії – надії  плекати,
Ще  раз  глянути  у  твої  очі.

Місяць  котився  надвечір,
Зорі  плескали  в  долоні,
Мене  осінь  обійняла  за  плечі,
Та  руки  у  неї  холодні...


Автор: Н.П.Рубан.