Подяка Боговi

Людмила Дзвонок
Сонечко моє рідненьке, дякуєм за долю!
Скільки серце зазнавало раніш того болю...
Нас кохання поріднило, то ж будемо поряд,
Щоб там люди не казали, то нехай говорять.

Сплетемося, вростимося, будем одним цілим,
Ми з тобою поодинці таки зголодніли:
Хочеться дивитись в очі, бачити взаємність,
Відчувати поцілунки...Ой, такі приємні!..

Богові несу подяку за зустріч з тобою,
Прикриває Він обох нас Своєю рукою.
Поклонюся, впаду в ноги, помолюся щиро,
Що ми маємо надію, Його Божу віру!
                22.02.2017