Тот детства сад – весь белый от росы,
От ночи волглый и в слезах от счастья,
Обапол тропки скучились деревья
И в тысячи листочков шелестят.
Картофеля цветы так горько-сини,
Желтеет охра пильчатая тыквы
И розовая недоспелость мака
И мертво-желтый цвет младых суреп
И траченого утра голубень
И черный выгар выпуклых троянд.
Той сад дитинства — білий од роси,
вологий ніччю і сльозами щастя,
обабіч стежки скупчились дерева
і в тисячі листочків лопотять.
Так тужно-синьо квітнуть картоплі,
пилчаста охра цвіту гарбузового
і недостояна рожевість маку
і мертва жовтість молодих суріп
і траченого ранку голубінь
і чорний погар випуклих троянд.