Можна, хлопче, мені еспрессо
І новин би, та грошей трохи
Мандрувати, щоб менше стресу,
Щоб без чвар й переполохів.
Добрий ранок та шоколадку,
Посміхатися і натхнення,
Можна я посиджу на ґанку,
З’їм там сирників із варенням?
Далі – молодість, старість – потім,
Двох дітей і колись – онуків…
І здоров’я би – силу плоті,
Більше ніжності й подарунків.
Ще так хочеться буть успішним,
І портрет та хоч трохи слави.
Ой, пробачте мені, так, звісно,
я замріявся…
Чорну каву.
(Оригинал читает София Кащий в рамках проекта "Слово за слово". Слушайте третью запись в плейлисте
https://soundcloud.com/5b2crxl84ilj/sets)