Крилаті переспіви слів
Торкаються душі,
Шепочуть як змінився вир
В якому сплять пожовклі «ми»
А я лиш мрію знайти свій слід
В потертій, вичерпній золі,
Що омиваючи край ніг твоїх,
Здирала в кров від серця цвіт
Та в пам’яті як калейдоскоп
Несуться спогади про ніч
Коли без крику, марних слів
Розбив ущент усі мости.