На грудях осенi намисто

Лариса Малюгина Донецк
Така прозорість!
Голубінь така!
Що тільки в немовляти-малюка
В очах буває…
Осінь отака…
Сьогодні…
              ***
Наче рветься чиєсь намисто…
Тихий шурхіт…
Спадає листя…
Долу…
              ***

Вже морозно пахнуть хризантеми,
Що усюди зараз продають…
Передзимно квітнуть-яскравіють,
Радість на останок роздають.
Листя клена жовтим опахалом
Розсіває пахощі оті…
Може то вже вік мій передзимний?
Тож і хризантеми ці святі…?

             ***

Золотаво-золотава
І мінлива ,мов октава,
Осінь грає кольорами,
Мов казкова диво-пава.
Тут мов сонячне проміння,
Тут мов полум'я  гаряче,
Ну а тут все ще зелене
Мов нічого те не значить,
Що вже літо відшуміло,
Що вже осінь відлітає…
Різнокольорове листя
Вітер, бавлячись, зриває…

            ***

Калини кущ біля місточка
Вже визріває багрянисто…
То, найкоштовніш за коралів,
На грудях осені намисто…

              10.2006р.